Нові послуги та можливості бібліотеки

logo
147727_novi_poslugi_ta_mozhlivosti_biblioteki.jpeg


Тетяна СТОЯНОВА — директор Татарбунарської централізованої бібліотечної системи. Знайомство під час зустрічі з нею приємно вразило. Високий інтелектуальний рівень, компетентність, щира та безмежна любов до своєї професії нашої співбесідниці наповнили це інтерв’ю атмосферою довіри та відчуттям, наче знаходишся у себе вдома. В значній мірі це стало справжнім відкриттям того, як зараз працює бібліотечна система.

— Тетяна Іванівна, як давно ви обіймаєте цю посаду, хто ви за освітою, як обрали цю професію?

— Питання з вибором професії дуже цікаве. Я педагог за освітою, вчитель початкових класів, вчитель української мови та літератури в середніх класах. В 1994 році потрапила під скорочення штатів в Трапівській середній школі. До того ж два роки викладала, а потім пішла в відпустку по догляду за дитиною до трьох років. Коли повернулася, зрозуміла, що мене не мали права звільняти, а саме скорочувати, звернулася до Центру зайнятості. Там мені запропонували вакантну посаду в районній бібліотеці. Так я потрапила бібліотекарем у відділ обслуговування.

— Вам сподобалася ця пропозиція?

— Так, я вважаю, що певні речі вирішуються долею. Мій тато дуже любив читати, був читачем нашої бібліотеки з 6 років. Дома, коли купували якісь книги, я, не знаючи того і не аналізуючи, розташовувала їх в домашній колекції за своїми позначками і номерами. Коли вже прийшла працювати до бібліотеки і поспілкувалася з працівниками, виявилось, що практично з фаховою освітою працює дуже мало людей. Раніше кожен з них якимось чином був причетний до роботи з бібліотекою. Так трапилося, що одна наша колега працювала в шкільній книгозбірні, інша потрапила сюди після навчання в ПТУ, пройшла сім відділів нашої бібліотеки, їй сподобалася наша професія і вона залишилася.

— Нині скільки людей працює у вас?

— Загалом в системі 47 чоловік. Система — це на тільки місто, до неї входить також і увесь Татарбунарський район: дві районних бібліотеки, також районна центральна, районна для дітей та 27 філій. В селі Білолісся, на жаль, в 2013 році згоріла бібліотека, і сьогодні ми так і не знайшли можливість її відновити.

— А загалом який маєте книжковий фонд?

— Більше 300 тисяч примірників, це в цілому в нашій системі по району. Але справа в тому, що після 2000 року ведеться електронний каталог. В порівнянні з усім книжковим фондом, внесеним після 2000 року, він сягає близько 13,5 тисяч, і це є 4% від загального фонду. Надходження за останні роки вкрай мізерні. Та завдяки тому, що у нас працює інтернет-центр, в 2011 році виграли грантову програму по «бібліо-мосту». Відрадно, що 5 бібліотек нашої системи комп’ютеризовані, з яких три сільських: Лиманська, Нерушайська, Тузлівська і дві районних.

— За допомогою цього вдається вдовольнити попит?

— Так, фактично ж маємо сучасний інформаційний центр. Бо на даний момент книжковий фонд поповнюється недостатньо, тож, звичайно, не встигаємо отримувати новинки. І комп’ютер — це інструмент, який необхідний для отримання повсякденної інформації для всіх.

— Ви маєте на увазі, що недостатньо Google, чи може ваша база чимось відрізняється?

— Справа в тому, що з появою комп’ютерів, в бібліотеці з’являються нові бібліотечні послуги. Наприклад, реєстрація дитини до дитячого садка, реєстрація для ЗНО, навчання тих, кому за 50 років, комп’ютерній грамотності. Ми вчимо, як відкрити сторінку в соцмережі, користуватися електронною поштою, завантажити фотографії, зв’язатися через «скайп» з родичами чи знайомими. І все це дає можливість розширити послуги, які були раніше не притаманні нашій системі. Бібліотека сьогодні перестає бути просто книгосховищем, а є комунікаційним інформаційним центром.

— І відколи в такому вигляді себе позиціонує ваш заклад?

— Зміни розпочалися з 2008 року, коли придбали перші комп’ютери. Спочатку був картковий інтернет, і зв’язок був зовсім неякісний. Сьогодні ж якість інтернету краща, але наша техніка, яка відтоді не мінялася, звичайно, вже потребує модернізації. Відвідувачі використовують цю техніку, та це ж не одна людина, кожний зі своїм підходом. І не завжди технічні можливості комп’ютерів їх задовольняють. У нас є системний адміністратор, і коли із комп’ютерами трапляються негаразди, він береться до справи, обслуговує обидва заклади.

— А чи зросла кількість відвідувачів після того, як бібліотека стала інформаційним центром?

— Так, це нововведення прижилося, але необхідно збільшувати кількість комп’ютерної техніки і якість інтернет-зв’язку. Також маємо перспективні плани, хочемо організувати на базі районної бібліотеки співпрацю з благодійним фондом «Вільна освіта», який в Одеській області впроваджує самоорганізуючий навчальний простір. Тобто для молоді влаштовують такі просторові майданчики, де вони збираються і можуть створювати певні соціальні проекти. Але спочатку до них приїдуть волонтери і проведуть відповідні тренінги. Саме це ми й хочемо організувати на базі нашої районної бібліотеки. Планується спільне фінансування з органами місцевого самоврядування. Зі свого боку пропонуємо наш майданчик, читальний зал і ремонт приміщення. Від партнерів очікуємо меблі, проектор і комп’ютерну техніку, і таким чином ми будемо співпрацювати.

— Скільки у вас користувачів?

— Загалом в системі їх більше 15 тисяч. Це ті, що читають, і ті, що приходять користуватися комп’ютерами, з ними ми і працюємо. У нас є ряд інноваційних послуг — бібліомайданчик, який працював біля пам’ятника Т.Г. Шевченку. На ньому були представлені нові надходження сучасної української літератури, а також різноманітні майстер-класи для дітей і дорослих, які хотіли приймати участь. Таким чином, ми залучаємо нових користувачів, бо виявляється, що в нашому районі є люди, які не знають де знаходиться бібліотека. І для того, щоб впроваджувати свої послуги, ми намагаємося більше спілкуватися з мешканцями.

— Тобто, перспектива досить таки цікава і необхідна жителям села?

— Звичайно, якщо ми впровадимо те, що плануємо, це буде місце, куди будуть приходити всі. І ніхто не скаже, що бібліотека — це день вчорашній. Ми працюємо над тим, щоб заклад був потрібен всім, де кожен зможе відвідати якийсь майстер-клас, чи тренінг з англійської мови. Ми також підтримуємо зв’язок з корпусом «Миру», ще в 2013 році запрошували до себе волонтерів.

Зараз повторно подали заявку і плануємо, що у нас знову буде волонтер, який приїде за програмою «Розвиток громад», яка спрямована на удосконалення соціального підприємництва, відкриття клубів англійської мови. Нами було залучено 15 чоловік початкової групи, які почали працювати, сформувалося ще дві групи, в яких є люди з навколишніх сіл. Бо ж спілкування з живим носієм мови цікавіше, аніж просто з вчителем. Це не просто якісь банальні курси.

І все, про що я розповіла, принаймні, більшу частину, можна віднести до категорії інновацій. Є дуже багато нової інформації, яку необхідно весь час доносити до людей. Всі впровадження ми висвітлюємо через нашу газету «Татарбунарський вісник», на сайті «Татарбунарська ЦБС», на сторінках в соцмережах. Наші бібліотеки отримали друге дихання, інакше зараз не можна.

— І традиційне запитання «Народної думки»: ваші побажання українській владі і українському народові…

— Українській владі, зважаючи на те, що у нас проходить адміністративно-територіальна реформа, бажаю, все ж таки, прислухатися до того, що таки бібліотеки є центром громад. Напевне, зачинити їх можна в будь-який момент за недостатністю фінансування. Але хочу нагадати, що коли у нас в 2013 році згоріла бібліотека в селі Білолісся, поїхала я до сільського голови, який сказав, що туди ніхто не ходить і нікому вона потрібна. На що я йому відповіла: «А ви знаєте, я з вами згодна, що така бібліотека, яка була останнім часом у вас, дійсно, нікому не треба. Але зробіть в ній ремонт, проведіть тепло, придбайте пару комп’ютерів, і ви побачите, що там буде осередок культури».

Українському народові хочеться побажати витримки, миру, і щоб наші бажання втілювалися в життя, країна розвивалася і стала найкращою. Бо наші діти ростуть в ній, і ми хочемо для них лише найкращого. Все залежить від нас, від батьків, і ми все зробимо для цього.

Федір ПАВЛОВСЬКИЙ

Поделиться статьей в социальных сетях:

А поделиться?