Як на Куяльнику впродовж 40 років не могли обладнати каналізацію: історичні факти

Куяльник в Одеській області називають перлиною без огранювання. Справді, вигляд місцини бажає зараз кращого, проте мало хто знає, що й «начиння» території довго потерпало від байдужості чиновників ще у 19 столітті.

Історичні факти опублікував дослідник Дмитро Жданов.

У мережі з’явилося панорамне фото Аркадії у 1955 році

Як та з чого почалась історія з каналізацією

На лимані звести каналізацію планували ще у 1892 році. Коли там з’явилася нова лікарня, мешканці селища почали регулярно звертатися до влади про необхідність побудови каналізації, проте у міста тоді не вистачало коштів, тож прохання залишились непоміченими. 

Втім, з часом на курорті провели водогін, тож і каналізацію провести здалося не таким вже складним завданням. Вже у 1901 році власники дачних угідь Куяльника організували збір коштів на облаштування каналізації. Тоді вдалося зібрати 4 тисячі рублів, проте їх катастрофічно не вистачало на такі роботи. 

Шукали навіть інвесторів

Власники дач зверталися навіть до інвесторів та шукали тих, хто зацікавився б наданням коштів на такі роботи. І охочі все ж знайшлися. Одним із таких стало керівництво Південно-західної залізниці, яке володіло двома санаторіями на лимані. Однак, як виявилось, навіть допомоги інвестора все ж не вистачало. А все через те, що без виділення частини коштів з боку влади, проведення таких робіт було неможливим. І влада не поспішала щось з цим робити. Мовляв, не було коштів.

Роки йшли, а дії влади такі ж

Як виявилось, Куяльницький курорт з’явився у не надто зручному місці. Його розташування не дозволяло приєднати об’єкт до колекторів, які вели до поля, що могло допомогти його зрошувати. Для цього треба було або прокласти труби через Жевахову гору, або в обхід височині робити канали. Альтернатива все ж була: система з біологічними фільтрами, яку могли б розташувати на території Куяльника.

Однак ця система теж була доволі дорогою. А міська рада тим часом саботувала питання, регулярно «футболила» прохання щодо каналізації Куяльника з одного управління в інше, ініціювала створення численних комісій, де без кінця обговорювались доповіді з цього питання, так і не прийшовши до жодного логічного висновку чи рішення. 

Перемога була так близько

Все ж крига скресла аж навесні 1904 року, щоправда, не так потужно. Питання про каналізацію передали до санітарної комісії. Там, розглянувши проєкт облаштування біологічних фільтрів, комісія все ж вирішила провести досліди очищення забруднених вод у невеликих розмірах. І на цьому питання закрили. Однак власники дачних угідь все ж продовжили пошуки рішення проблеми. Так вони звернулися до Міського управління, а саме до його члена М. Г. Крапівіна, керівництво якого розповсюджувалось на лимани. Проблему почали досліджувати, однак раптово Крапівін пішов у відставку. 

Скільки коштів знадобилося

Якщо вам здалося, що з появою коштів роботи почались одразу, то ви помиляєтесь. Навіть коли у фонді з’явились колосальні кошти, а йдеться про 10 мільйонів рублів, частина з яких була передбачена на благоустрій лиманів, каналізацію так і не поспішали облаштувати.

У 1914 році почалась Світова війна, тож про проблеми Куяльника забули надовго. Аж 5 вересня 1928 року в газеті «Вечірні повідомлення» розповіли про те, що на Куяльницькому курорті закінчили будівництво каналізації. Роботи обійшлися у 375 тисяч рублів. До кінця вересня 1928 року до каналізаційної мережі приєднали 8 найбільших угідь курорту. Решту приєднали вже на початку 1929 року. 

Дізнайтеся ще більше історичних фактів про Одесу