Одеса – епіцентр коронавірусу. Хворі дихають киснем удома, лікарні віддають пріоритет вагітним і дітям

До Одеси зібрались з перевіркою нардепи з медичного комітету парламенту. Вони мають розібратися з критичною ситуацією у місцевих лікарнях. Кількість хворих в області не зменшується, медустанови переповлені, кисню бракує, рівень вакцинації в регіоні низький.

Одещина разом із Києвом – антилідери за темпами розповсюдження коронавірусу, а держава загалом вже вийшла на перше місце в Європі за смертністю від Covid-19.

Та поки в Києві медичній системі вдається справлятися з напливом пацієнтів, то Одеса дає збій. Значна кількість хворих змушена лікуватися в домашніх умовах, хоча ці люди потребують постійної кисневої підтримки і мали б бути шпиталізовані. Про подібні випадки повідомляє волонтерка Катерина Ножевнікова.

Розгортати нові ліжка лікарням стає дедалі складніше. Те, що система використала весь свій ресурс, підтверджує і профільний міністр Максим Степанов: далі просто немає куди. Проте офіційно міська влада Одеси запевняє, що ситуація хоч і складна (заповненість ліжко-місць хворими з Covid-19 сягає понад 90%), але контрольована.

В ексклюзивному інтерв’ю «Главкому» очільниця Департаменту охорони здоров’я Одеської міськради Олена Якименко розповіла, як з епідемією справляються місцеві лікарні і чому сотні хворих змушені отримувати кисень на дому.

Директорка Департамету охорони здоров’я Одеси Олена Якименко

Директорка Департамету охорони здоров’я Одеси Олена Якименко

Під час засідання Оперативного штабу з питань ліквідації наслідків надзвичайної ситуації ви повідомили, що до Одещини надійшло 4,5 тис. доз вакцини Pfizer. Але пізніше МОЗ спростувало цю інформацію. То чи надійшла справді вакцина і яка?

Ми перед засіданням штабу зв’язалися з Центром громадського здоров’я. Вони відповіли, що міністерство розподілило вже вакцину по регіонах. Вже після засідання ми знову зв’язалися, і вони відповіли, що дійсно, розподіл є, але самої вакцини ще немає. Та скоро вона буде у нас. Плануємо, що цією вакциною щеплюватимуть мешканців будинків для літніх людей, а також співробітники цих будинків.

Ви також говорили про те, що скоро має надійти і вакцина Sinovac. Хто і коли зможе її отримати першочергово?

Комісія, яка працюватиме на ЗНО, паралімпійці, маломобільні групи населення. Визначає категорії, які можуть отримати вакцину, МОЗ. Коли вакцина надійде до Одещини, вона буде розподілена між нашими центрами вакцинації і мобільними бригадами. Щодо Pfizer, то у нас вже є одна мобільна бригада, яка готова щеплювати цією вакциною. Щодо китайської вакцини Sinovac, то ще навчатимемо мобільні бригади. Навчає бригади тільки Київ, це робиться централізовано.

По всій Україні була розподілена вакцина CoviShield AstraZeneca. Скільки доз отримали і скільки використали в Одесі?

Так, у нас є CoviShield AstraZeneca виробництва Індії. Спочатку до нашої області надійшло 25 тисяч доз вакцини, це для першого щеплення. Залишилося її у нас всього 4 тисячі доз. Її отримають ті, кого вперше щеплюватимуть.

Міністерство висловлює бажання до кінця цього року вакцинувати до 70% дорослого населення. Але нинішні темпи вакцинації навряд чи дають підстави для такого оптимізму. Коли буде вакцина, коли вакцинуватимуть другою дозою?

За це в області відповідає обласний Центр громадського здоров’я. Всю інформацію, що ми отримуємо від Центру, обов’язково передаємо медикам.

«Вакцинація – справа добровільна»

Є регіони, де більшість медиків відмовилися від щеплень індійською вакциною. Скільки у вас подібних відмов?

Складаємо списки тих, хто вакцинувався і хто має вакцинуватися. У нас дуже багато медичних працівників уже перехворіли. Наприклад, у Одеській міській лікарні №8 на коронавірус перехворіло 110 людей. Близько 20% медиків залишилося не вакциновані. Це пов’язано з об’єктивними факторами: серед цих медиків є люди, які мають хронічні патології. Є чіткі протипоказання, які забороняють вакцинацію певного контингенту осіб. Це все написано в інструкції з вакцинації. Зокрема, через наявні захворювання крові тощо. Тих, хто перехворів на коронавірус, хто має імуноглобулін (антитіла), вакцинувати в першу чергу, можливо, недоцільно.

То все ж, наскільки багато медпрацівників відмовилися вакцинуватися?

Ті, кому можна, вакцинуються. Щоби отримати вакцину, не повинно бути температури, слабкості, має бути гарне самопочуття і не має бути контактів з тими, хто уже захворів на коронавірус. Крім того, це справа добровільна.

Минулого року одними з найбільш розповсюджених причин захворювань на коронавірус серед медиків були позалікарняне інфікування і інфікування не у «ковідних» відділеннях. Яка головна причина захворювань медперсоналу в Одесі, наскільки багато перехворіли?

За підсумками минулого року у нас невелика кількість медиків перехворіла, менше, ніж в середньому по Україні. Наші медпрацівники з самого початку знали про те, як протидіяти вірусу, ми проводили для них заняття про те, як користуватися засобами захисту.

ЗМІ і волонтери повідомляють, що в Одесі багатьох пацієнтів з низькою сатурацією, які потребують кисневої підтримки, не приймають у лікарнях через брак місць. Багато таких випадків?

У нас немає інформації про те, що комусь відмовили у шпиталізації. Мені не зрозуміла мотивація тих людей, які цькують медиків. У нас така ситуація була (цькування) у міській лікарні №5 на вулиці Троїцькій, коли там відкрили ліжко-місця для хворих з Covid-19. Звичайно, медики не працювали ніколи в такому напруженому режимі, як зараз. На останніх вихідних ми додали 30 нових ліжко-місць для хворих на Covid-19, але до лікарень привезли 150 хворих. Причому було так, що привезли людину, вона за годину померла, були ті, хто помер просто у «швидкій». За правилами, коли померла людина, тіло повинно ще дві години перебувати у палаті. Але ми вивозили тіла до коридору, щоби не травмувати тих пацієнтів, які лежать у палатах. І от деякі люди записали це на відео, сфотографували і виклали в інтернет. Довели цим медпрацівників до сліз. Звичайно, що кожен боїться заразитися, це природно. Охочих працювати у лікарнях черга не стоїть.

У грудні 2020 року одеські ЗМІ з посиланням на волонтерів писали про те, що лікарня №5 не справляється з великою кількістю пацієнтів, яких привозять «швидкі». Люди помирали у великій кількості, а зусиль персоналу лікарні не вистачало для того, щоби оперативно вивозити трупи, тому померлі перебували деякий час у коридорах. Проблему визнавала і сама лікарня.

Ще був випадок, коли черга зі «швидких» стояла до лікарні на вулиці Троїцькій. Але це тому, що туди везли тих, у кого поки не визначений діагноз. Це у нас як сортувальна база. У кого ПЛР-тест був негативний, відправляли до інших стаціонарів. А все показали так, що зібралося одночасно сім «швидких» і винен Департамент охорони здоров’я міста. А згадайте, як Великій Британії показували, як «швидкі» у черзі стоять. Зверну увагу, що пацієнтам у Британії спочатку давали кисень, коли у них була сатурація на рівні 95, а зараз починають давати тоді, коли не вище показника 92. І це у них нормально.

«Закупили 130 концентраторів для хворих, які лікуються вдома»

Все ж таки, як багато тих пацієнтів з коронавірусом, які потребують кисневої підтримки, але лікуються не у стаціонарі, а вдома?

Такі є. За наші кошти ми закупили 130 концентраторів, маємо закупити ще 66 для потреб таких хворих. Окрім цього, у нас волонтери надають концентратори тим, хто їх потребує, додому. Але таку допомогу можна надавати винятково під наглядом сімейного лікаря. Адже за пацієнтом потрібно стежити, міряти сатурацію, він має здавати аналізи, щоби не пропустити початок ускладнення протікання хвороби.

Всього у нас 2380 ліжок для дорослих у стаціонарах. Ми перепрофілювали для хворих з коронавірусом 1049, а це 44,08% від усього ліжкового фонду для дорослих. МОЗ каже, що має бути перепрофільовано 30% ліжок. Як бачите, у нас більше… Окрім цього, в місті близько 70 реанімаційних ліжок, які готові приймати хворих з коронавірусом… Всього централізовано кисень проведено до 372 ліжок для дорослих, 75 дитячих і 50 ліжок для вагітних та породіль. Загалом 497.

Але це значно менше 80%, саме про такий рівень забезпечення киснем ліжко-місць говорив раніше міністр охорони здоров’я Максим Степанов. Чому у вас менше?

Ми робимо все для того, щоб найближчим часом у нас було 70%. Мова про централізоване проведення кисню. Окрім цього, у нас є 106 апаратів штучної вентиляції легень. Також усього 634 кисневих концентратори. Так от, якщо скласти ліжка, до яких централізовано проведено кисень з тими, біля яких встановлені кисневі концентратори, то забезпеченість киснем ліжко-місць для хворих з Covid-19 становитиме понад 110%. З цим проблем немає.

«Ми дійшли до певної межі і збільшувати (кількість ліжок, під’єднаних до кисню) далі немає куди» – слова міністра. Погоджуєтеся? Які можливості є у Одеси, де «стеля»?

Міністр правий. Стеля – це не те слово. Ми планово розгортаємо ліжок стільки, скільки є потреба зараз. Окрім «ковідних», у нас є і інші хворі. Є ті, у кого ниркова недостатність, хворі з інсультами, гіпертоніки, багато з хірургічними патологіями. Причому хірургічна патологія часто разом із Covid-19.

Як нинішня ситуація позначається на якості допомоги хворим з іншими патологіями?

За Конституцією усі мають право на медичну допомогу. У нас є госпітальний округ — до нього включені Одеса, Чорноморськ і Южний відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів від 27.12.2017 р. № 1010-р «Про затвердження переліку та складу госпітальних округів Одеської області». Коли є проблема госпіталізувати ургентних хворих, ми підключаємо округ, «розрулюємо». Можу сказати, що хворі з іншими патологіями не страждають через перепрофілювання ліжко-місць.

Наскільки заповнені місця у лікарнях, визначених для хворих з коронавірусом?

Бувають дні, коли заповненість становить 90-93%.

Кількість пацієнтів з Covid-19 зростає. Чи є пріоритетність у шпиталізації певних груп пацієнтів? Який алгоритм дії медиків в разі, якщо хворого немає куди вести?

На території Одеси є обласні медзаклади, які також розгорнуті для допомоги хворим на коронавірус. Місто і область одне одного таким чином підстраховують. 52 мешканці населених пунктів Одеської області, хворих на коронавірус, лікуються у наших міських лікарнях. Пріоритет у вагітних і дітей. Усіх вагітних, які мають Covid-19, шпиталізують до пологового будинку №2. Сьогодні там перебуває 13 одеситок и 10 пацієнток з області. Коли у Львові чи Тернополі були проблеми, вони возили пацієнтів до сусідніх областей.

Херсон перебуває у «жовтій» карантинній зоні, в лікарнях 20% заповнених ліжок, визначених для хворих з коронавірусом. Чи зверталися ви до них з проханням розмістити ваших хворих?

Ні, не зверталися, наразі такої потреби немає. До того ж, до них ще і доїхати потрібно. Зараз область планує розгорнути для потреб хворих на коронавірус ще кілька закладів. Мова про Шпиталь інвалідів війни і Обласний центр соціально значущих хвороб, де планують розгорнути 270 ліжок, нині там триває ремонт.

Нещодавно на Івано-Франківщині розгорнули, але швидко згорнули мобільний шпиталь для хворих на коронавірус. Він переїхав на Хмельниччину. З огляду на складність ситуації у вашому місті, чи є потреба у такому закладі?

Як кажуть «хочеш миру, готуйся до війни». У нас було ціле листування з нашим військовим округом. В області у нас був такий шпиталь, але його відправили на схід України. Є другий такий шпиталь від Державної служби з надзвичайних ситуацій, який передали на Івано-Франківщину. Подібних в Україні, на жаль, більше немає.

Нині Covid-19 відрізняється складністю протікання від того, що було минулого року. Нині в Україні циркулюють британський, південноафриканський штами. Чи є потреба у зміні протоколів лікування?

Наші медики констатують: якщо у попередню хвилю минулого року серед усіх госпіталізованих пацієнтів з коронавірусом було 40% важких, то тепер таких 70-80%. Той вірус, який циркулює зараз, більш агресивний. Якщо у пацієнта є супутня патологія (цукровий діабет, ішемічна хвороба серця, ниркова недостатність), то протікання коронавірусної хвороби надзвичайно складне. Є багато пацієнтів, хворих на Covid-19, з онкологією, цей фактор також ускладнює лікування. Окрім того, зараз почали більше хворіти на коронавірус діти. В порівнянні з минулим роком, на 40% збільшилася кількість хворих серед дітей від 5 до 15 років.

«Чіпайте чиновників, але тільки не медиків»

Пані Олено, ви критикуєте волонтерів. Але коли починалася пандемія медики хвалили таких помічників. Як вони тепер допомагають одеським медикам? Як змінилася ця допомога?

Давайте будемо чесними. Системи охорони здоров’я багатьох розвинених європейських країн не справлялися з тією кількістю хворих на Covid-19. У минулому році міська влада Одеси спрямувала на заходи проти пандемії 279 млн грн. Закуплене обладнання провідних виробників, медикаменти, засоби індивідуального захисту. На сьогоднішній день у нас є все необхідне. Слід зазначити, допомога до нас надходить не тільки від волонтерів, а й від великої кількості благодійників, представників соціально відповідального бізнесу тощо. Вони на 42 млн грн надали нам допомоги минулого року. Бо всі розуміють, що це боротьба спільна. Ні один бюджет міста самостійно не витримає такого навантаження. Я не критикую волонтерів. Ми вдячні всім, хто допомагає. Але я не можу погодитися з позицією, що «все пропало і всі помруть» і ніхто не допоможе. Ми щоденно протягом вже багатьох місяців повідомляємо ЗМІ про кількість вільних місць у лікарнях. Також щоденно даємо кількість хворих. Така кількість – це величезне навантаження на медиків. Не потрібно цькувати медпрацівників, говорити, що вони нібито не надають медичну допомогу усім, хто її потребує, або надають її не так. Медики неймовірно втомлені. Чіпайте чиновників, але тільки не медиків. Бо рятують людей медики. А завдання інших – допомагати їм це робити.

Яка допомога нині потрібна місту від центральної влади, чого Одесі не вистачає?

У нас добре налагоджені контакти з обласною держадміністрацією. Ми постійно проводимо засідання штабів протидії коронавірусній хворобі. Головна проблема в тому, що нині значно зросло споживання кисню через централізовану систему забезпечення. Інколи у місяць лікарні використовують таким чином до 40 тонн кисню, адже ми збільшили кількість кисневих точок. Тобто навантаження зросло.

Раніше у нас взагалі не було кисневих точок централізованих, були лише кисневі балони. За короткий термін вдалося все обладнати, у стаціонарах працює розгалужена система забезпечення киснем. І Одеса, і частково область уклали нині угоду на постачання рідкого кисню з «Лінде Газ Україна». Але ж і інші регіони також підписали з ними договори на постачання кисню. Тому буває напружена ситуація, коли машина з киснем до нас приїжджає прямо тоді, коли у нас закінчується кисень у лікарнях. Інші регіони також стикаються з подібною проблемою. Її потрібно вирішувати на центральному рівні. Ті потужності, які ми маємо, зокрема Одеського припортового заводу, недостатні. Вони можуть давати 140 тонн кисню на місяць. Але весь цей обсяг забирає область.

Медики кажуть, що в порівнянні з попередніми роками у пандемію фіксується менша кількість хворих на грип. Як з цим ситуація в Одесі?

Дійсно, це так. Поріг епідемії не пройдений. В інфекційній лікарні ми відкрили лабораторію, де проводимо дослідження за допомогою ПЛР-тестів, аби прискорювати сортування хворих між лікарнями.

Одеса готується до курортного сезону. Але сьогодні ваше місто перебуває у «червоній» карантинній зоні. Яким чином зможуть відпочивати люди, якщо ситуація суттєво не покращиться? Які пропозиції має Департамент охорони здоров’я, аби організувати безпечний відпочинок?

Є документи, які визначають, що має бути закрито у «червоній» зоні, що у «помаранчевій» і так далі. Для контролю за дотриманням обмежувальних заходів є спеціальні органи. У цивілізованих країнах поліція штрафує тих, хто вийшов на вулицю без маски, хто у транспорті перебуває без маски…

Відомо, що в одесити не надто виконують всі карантинні вимоги. Гості з інших міст часто шоковані ситуацією в Одесі.

Я теж вважаю, що недостатньо дотримуються.

Чому все так?

Ми ведемо велику інформаційну роботу. Впродовж минулого року ми провели 40 брифінгів, 400 ефірів, розміщуємо на офіційному сайті міста та сайті Департаменту усю потрібну інформацію. Наші лікарі і з телеекранів, і під час особистого спілкування з пацієнтами постійно просять дотримуватися заходів для захисту від коронавірусу. А далі вже – питання свідомості і відповідального ставлення кожної людини до свого здоров’я.

Михайло Глуховський, «Главком»



Читайте нас в Telegram, Facebook, Twitter.