Правосуддя має залишатися доступним

Під час реформи децентралізації на Одещині було створено сім нових районів, і тепер здійснюється погодження судової системи з чинним адміністративно-територіальним поділом.

Замість районних судів формуються окружні суди, що призводить до ліквідації перших і викликає низку питань щодо фактичної доступності других. Зокрема, Ізмаїльський окружний суд повинен об’єднати нині наявні Ізмаїльський, Кілійський та Ренійський районні суди. Статус окружного суду отримає й Білгород-Дністровський міськрайонний суд, а Саратський і Татарбунарський районні суди сформують Саратський окружний суд. У свою чергу до складу Болградського окружного суду увійдуть Болградський, Арцизький і Тарутинський районні суди.

У зв’язку з цим Кілійська міська рада звернулася до Президента України, Верховної Ради й Одеської облдержадміністрації щодо неприпустимості такої реорганізації місцевих судів. Інакше Кілійська громада з 1 січня 2022 року може залишитися без суду. Якщо ж врахувати проблеми з місцевою дорожньою інфраструктурою, транспортним сполученням і тривалими термінами розгляду судових справ, то можна прогнозувати, що тисячі жителів Кілійської, Вилківської та інших громад втратять реальну можливість звертатися до Ізмаїльського суду.Аналогічну позицію висловила і Ренійська ОТГ. Приводом для тривоги став виступ на сесії міськради голови Ренійського районного суду Костянтина Сорокіна. Костянтин Валерійович відверто розповів депутатам про сумнівні перспективи судової реформи на місцевому рівні.

«Коли в нас розпочинаються чергові реформи і реорганізації, ніхто чомусь не замислюється про те, яким навантаженням вони стануть для державного і місцевих бюджетів, як це позначиться на людях. Наприклад, сьогодні Ренійський суд, як і всі суди України, працює в умовах тотального дефіциту бюджету. Ми вже рік не отримуємо від держави ні конвертів, ні марок, ні паперу. А це все те, без чого суд нормально функціонувати не може. Дійшло до того, що ми не можемо повідомляти сторони процесу і викликати їх на судові засідання. І все це, знову ж таки, подовжує період розгляду справ. Страждають люди. Тобто йдеться про відсутність доступу до правосуддя. І це не гучні слова — так воно і є. Тому започатковувати сьогодні будь-які реорганізації та об’єднання просто невигідно фінансово.

До того ж у разі переїзду Ренійського суду в Ізмаїл виникає питання: як громадяни діставатимуться туди, щоб вирішувати свої питання? Від Рені до Ізмаїла — понад 70 кілометрів. Туди й назад — майже 150 кілометрів. Плюс вартість проїзду. Треба враховувати і той факт, що нині 90 відсотків справ у суді — це або земельні питання, або питання спадщини. Багато з тих, хто звертається до суду, — сільські жителі. Що вони робитимуть у разі переїзду суду в Ізмаїл? На це питання ніхто не може відповісти», — заявив Костянтин Сорокін.

Голова Ренійського суду додав, що реформа може створити безліч проблем не тільки для пересічних громадян, а й для взаємодії судової системи з правоохоронними органами.«Розповім про це на прикладі Ренійського відділення поліції. Тепер воно є лише відділенням № 2 Ізмаїльського районного відділу поліції. Але що сталося? По суті, просто змінилася назва, а також було ліквідовано ренійський слідчий відділ. Тобто в Ренійському відділенні поліції слідства вже немає — його назвали ізмаїльським. Водночас залишили на місцях тих самих ренійський слідчих. Як я бачу, вся реформа зводиться до перейменування органів поліції. Однак тут виникає серйозна проблема. Оскільки ренійські слідчі стали називатися співробітниками Ізмаїльського райвідділу поліції, вони втратили право звертатися до Ренійського районного суду. Тобто вже два місяці ізмаїльські слідчі, а по факту — ренійські — щодо всіх слідчих дій змушені звертатися до Ізмаїльського суду, до ізмаїльського слідчого судді. А це збільшує час розслідування й ускладнює слідчі дії з будь-якого кримінального провадження. Тобто все йде до колапсу», — зізнався Костянтин Валерійович.

Вислухавши доповідача, депутати Ренійської міськради вирішили підготувати звернення до вищих органів влади з вимогою врахувати інтереси Ренійської громади при реформуванні судів першої інстанції, а саме зберегти суд у Рені. Крім того, виникла пропозиція виступити щодо цієї проблеми єдиним фронтом з іншими громадами Придунайського краю, які теж можуть залишитися без місцевих судів…

А тим часом суди першої інстанції і без будь-яких реформ продовжують страждати від недофінансування судочинства і водночас «задихатися» від колосального навантаження на суддів.

«Питання навантаження на суддю порушується не перший рік, але ми не можемо домогтися того, щоб нам цю цифру встановили. З якої причини суддів найчастіше притягують до дисциплінарної відповідальності? За порушення термінів розгляду справ. А тепер візьмемо нашу статистику. За 2020 рік на розгляді Ренійського районного суду було майже 4 тисячі справ, з них понад 3 тисячі було розглянуто, приблизно 1 тисяча в залишку — просто не встигаємо. Тобто в розрахунку на одного суддю, а нас у Рені четверо, минулоріч припало 750 справ. Тобто передбачувану норму ми перевиконуємо вчетверо», — сказав керівник Ренійського суду.

Резюмуючи свої висновки, Костянтин Сорокін заявив, що оптимальний варіант судової реорганізації — це зміна статусу Ренійського районного суду, який у підсумку залишиться на місці, але вже як суд Ренійської громади. Очевидно, така модель була б бажаною для регіональної судової системи в масштабі всієї України.

Андрій ПОТИЛІКО, журналіст.

Рені Одеської області.

На знімку: голова Ренійського районного суду Костянтин Сорокін.

Фото інтернет-видання «Рені — Одеса».