Що означає повернення Труханова в Україну (огляд преси)

logo
337015_wo_oznachae_povernennja_truhanova_v_ukraj.jpeg


Газета «День» прогнозує – як може розвиватися ситуація в Одесі після затримання міського голови Геннадія Труханова. Видання пише, що його повернення в Україну може означати кілька версій. Перша – Труханов отримав певні гарантії, але НАБУ була «поза грою» і ці гарантії проігнорувала. Друга – він розраховує піти шляхом інших можновладців, тобто вийти під заставу і – або залишити Україну, або «відбутися легким переляком» в обмін на певну інформацію. У будь-якому разі, як зазначає видання, він є обраною посадовою особою і може бути усуненим від влади лише після винесення судового вироку. Якщо він, звісно, не підпише заяву про звільнення, зазначає газета у статті «Кейс Труханова».

Газета «Голос України» нагадує, що сьогодні частка газет українською мовою в сумарному тиражі газет за рік становить лише 32%, тоді як російською мовою – 62%. Дискримінацію повинен виправити законопроект, який днями був зареєстрований у парламенті, і який встановлює перехідний період для видавців – протягом першого року після набрання чинності закону мінімальна частка тиражу державною мовою має сягати 20%, а протягом другого року – 35%. Уже на третій рік ця квота має збільшитися до 50%. Докладніше про закон і ймовірність його ухвалення пише парламентське видання.

Газета «Голос України» нагадує, що Україна посідає дев’яте місце в Європі за площею лісів і шосте – за запасами деревини. Видання інформує, що нині 73% лісів перебувають у відомстві Державного агентства лісових ресурсів, сама назва якого свідчить, що на ліси дивляться як на комору, з якої можна лише брати. Ще 27% лісів підпорядковані іншим відомствам, у яких не ведеться облік лісу. Видання стверджує, що досі великою проблемою залишається нелегальна вирубка, яку здійснюють не сільські дядьки, а організовані люди з приладами нічного бачення та зі зброєю в руках. Найперше, що потрібно зробити для покращення ситуації, – це ухвалити закон про національну лісову політику, де мають бути закріплені принципові підходи в лісовому господарстві, а саме недопущення приватизації лісів, переконує газета.

А в матеріалі «Кожна кухарка може керувати державою?» «Голос України» пише, щоб це знамените гасло комуністів знову не привело Україну до катастрофи, на відповідальні посади потрібно ставити професіоналів, а не партійних функціонерів чи їх симпатиків. Однак серйозні сумніви щодо засвоєння цих уроків історії спричинили деякі події в областях. Докладніше про них розповідає парламентська газета.

«Еліти – неодмінна ознака життєздатного суспільства». У статті під таким заголовком газета «День» розповідає про походження, спадок і актуальність української аристократії. Видання пише, що аристократи в Україні беруть початок ще за часів Києво-Руської монархії – це передовсім Рюриковичі. Вони поступово зникають з українського небосхилу десь аж на зламі XVI-XVII століть. Потім з’явилися Вишневецькі, Збаразькі, Чарторийські… Десь через три покоління – місце старої аристократії посіла аристократія козацької держави: Безбородьки, Гудовичі, Ґалаґани, Завадовські, Кочубеї, Розумовські, Скоропадські, Ханенки… Про те, що сприяло знищенню аристократії в Україні, розповідає газета «День».

А поделиться?




Читайте также: