Росія закладає на Одещині екологічну бомбу
Російські загарбники не бережуть ні людське життя, ні природу. На початку гострої фази війни на Одещині панувала нічим не пояснена впевненість, що тут ворог шкодити не буде. Однак дуже скоро ця сліпа віра зникла.
Росія нищить не лише інфраструктуру, забирає життя мирних людей, а й закладає екологічну бомбу на кілька поколінь вперед.
Про те, яку шкоду навколишньому середовищу регіону завдають військові дії, розповідається у виданні
Еко Район, повідомляє інформаційне агентство «Юг.Today».
За словами фахівців, наслідки війни в Україні та окремо на Одещині відчують на собі мешканці всієї Європи та, навіть, планети, адже Одесу з ними пов’язує Чорне море, міграційні шляхи птахів та спільне повітря, яким ми дихаємо.
Удар
для крилатих та тварин
На території Одеської області знаходяться два національних природних парки та два регіональних ландшафтних парки, один біосферний заповідник, низка заказників та пам’яток природи. Всі вони потерпають через воєнні дії.
«Неодноразово на територію Нижньодністровського національного природоохоронного парку падали ракети. Через це вигоріла велика територія плавень, які є місцем життя та гніздування десятків видів», – розповідає начальниця
відділу екоосвіти установи Юлія Тернова.
Нижньодністровський національний парк має не лише регіональне значення для збереження біорізноманіття. Дві ділянки парку – «Межиріччя Дністра-Турунчука» і «Північна частина Дністровського лиману» оберігають згідно з міжнародною Рамсарською конвенцією як водно-болотні угіддя міжнародного значення. Це офіційний «пологовий будинок» для сотень видів птахів, єдине місце на планеті, де вони створюють пари та дають життя новим крилатим.
Тут величезні ресурси для відтворення біологічного різноманіття, які росія випалює, обстрілює, знищує під час бойових дій.
Цією територією проходить один з трьох основних міграційних коридорів птахів в Україні – Азово-Чорноморський.
«Через комплекс причин птахи втрачають домівку, переживають стрес та гинуть – вони тікають від вибухів небезпечними шляхами, потрапляючи на будівлі, електромережі», – коментує експертка з життя птахів Ганна Кузьо.
У
Нижньодністровському нацпарку додають, що під час сезонних міграцій птахи можуть потрапити під обстріли, не знайти умов для відпочинку, змінити маршрут. Це може призвести до їх виснаження та загибелі, бо ці маршрути формувалися століттями. Таких інтенсивних бойових дій вони не знали за всю історію існування цих територій.
Навесні були інтенсивні обстріли лиманів нацпарку «Тузлівські лимани». У той час там були птахи, які мігрували з Африки, і цими пострілами їх розігнали, бо птахи і вибухи
– це несумісні речі. Чи зможуть вони тепер долетіти, чи вистачить їм сил – ніхто не знає. Через обстріли кулики не сформували колону, не дали потомства, яке б могли.
Поки що системної інформації про всі негативні наслідки для пташиного світу немає. Однак є страшна цифра щодо одного з найбільш відомих видів парку – червонокнижних коровайок з сімейства ібісових.
Екологи просто кричать: птах, який є символом парку, може зникнути на цих територіях назавжди. У 70-х роках ХХ століття їх нараховували 1500 пар, тоді він почав зникати, у 2000-х ХХІ століття – до 50 пар, у цей воєнний рік – їх було не більше 20.
«Ці події не
місцевого значення, вони дадуть відчутні наслідки для Європи та світу на десятиріччя, бо ми пов’язані маршрутами птахів з усім світом», – каже Юлія Тернова.
Ніхто не знає, скільки тварин загинуло від воєнних дій, але знову ж, точно гинуть
червонокнижні. У червні відомі ветеринари Леонід і Валентина Стоянови на Instagram-сторінці Vet Crew розповіли, що через російську агресію загинула лісова кішка-мама та ледве не загинули троє кошенят.
«Після чергового бомбардування Одеської області
жителі навколишніх сіл знайшли гніздо з кошенятами, а поруч – мертву маму. На перший погляд здається, що це звичайні домашні кошенята, але не заводьте себе в оману. Це середньоєвропейський лісовий кіт (лат. Felis silvestris silvestris) дуже потаємна тварина, яка фактично не наближається до поселень і уникає всіх можливих контактів з людиною. Але, незважаючи на це, ця унікальна тварина вважається практично зниклою. В Україні їх налічується близько 300 штук», – розповіли зоозахисники.
Море плаче мертвими дельфінами
Не менш страшні наслідки переживає національний парк «Тузловські лимани» – унікальний ланцюг із 13 лиманів у межиріччі Дунаю та Дністра. Тут зібране усе різноманіття флори та фауни Причорномор’я: у парку можна побачити майже 300 видів птахів, у місцевих водоймах живе близько 60 видів риб, 37 видами представлений тваринний світ.
Роками працівники нацпарку намагалися створювати умови для того, аби в акваторії
Чорного моря вздовж парку, а це 42 кілометри узбережжя, вільно та спокійно жилося одним з найрозумніших представників фауни – дельфінам. Сьогодні через війну, яку розв’язала росія, море щоденно плаче мертвими дельфінами – влітку майже щодня на березі знаходили їх мертві тіла. При чому, не лише на березі Чорного моря на Одещині, а й в Туреччині, в Болгарії, Румунії.
Начальник наукового відділу національного природного парку «Тузлівські лимани», доктор біологічних наук Іван
Русєв, який кожного дня інформує про екозлочини проти природи України, стверджує: наразі загинуло щонайменше 50 000 дельфінів.
Така цифра – виходить з розрахунку експертів, що лише 5% море чи океан викидає на берег. Якщо знайшли 2500 тіл цих морських істот,
то вода поховала в своїх водах 50 000 дельфінів. Це трагедія.
«Основні причини загибелі – активні бойові дії (особливо у липні, коли велися бої навколо острова Зміїний, було багато субмарин, підводних човнів), міни, сонари підводних та надводних човнів, які дезорієнтують дельфінів», – відзначає науковець.
Спокою немає ні у воді, ні на землі, ні в повітрі
Громадська організація «Зелений лист» фіксує всі випадки екологічних
злочинів, які зачіпають Одещину. Серед основних вони називають забруднення довкілля внаслідок вибухів, пошкоджень об’єктів інфраструктури та, відповідно, вилив стічних вод, нафтопродуктів, забруднення повітря, вод та ґрунтового покриву токсичними речовинами, знищення екосистем природно-заповідних територій, природоохоронних територій міжнародного значення тощо.
Один з найгірших наслідків, якщо тут може бути якийсь антирейтинг, – вплив на воду. Територією Одещини протікають дві великі
річки – Дунай та Дністер. Обидві цього року страждали від зневоднення. Експерти кажуть, що на це є цілий комплекс причин. Війна їх лише посилила. Замість того, щоб думати, як нам вирішити існуючі екологічні проблеми, ми зіткнулися з наслідками війни.
У Національному природному парку «Тузлівські лимани» практично висохли унікальні дрібні внутрішні озера, названі на честь академіка Ювеналія Зайцева. Причиною висихання, за словами еколога Івана Русєва, стало те, що в озера та лимани майже не
поступає вода ззовні через блокування росіянами Чорного моря. Також немає стоку прісної води по малих річках в лимани.
Російські військові замінували частину акваторії Чорного моря, порушуючи положення Конвенції про захист Чорного моря від забруднення, яку
ратифікувала ще у 1993 році та зобов’язалась її дотримуватись. Через це гинуть не лише дельфіни, а й десятки інших видів морських істот, отруюються води. Поки що підрахунок збитків системно встановити неможливо, бо це банально небезпечно. Міни, які дрейфують, та постійні обстріли унеможливлюють роботу науковців та природоозахисників.
Директор українського наукового центру екології моряВіктор Коморін в інтерв’ю «Суспільному» розповів, що всі кошти, які
планували у 2022 році витратити на проблеми пов’язані із забрудненням токсичними та біогенними речовинами, а також із біорізноманіттям Чорного моря, витратили на захист України, перерахувавши їх на ЗСУ. Це теж наслідок воєнних дій – екологи не можуть оперативно вирішувати вже існуючі проблеми, а додаються нові.
Ще один з екологічних наслідків війни – до річок та моря після вибухів потрапляють отруйні сполуки. Зокрема, ворог десятки разів обстрілював міст через Дністровський лиман.
Частина снарядів не долетіла до моста, а потрапила у воду, яка є джерелом питної води для мешканців Одещини.
Загалом саме з акваторії Чорного моря випускаються більшість ракет, які летять у сторону України. Частина з них – збивається, або падає в море, не розірвавшись. Це наслідок, який будемо долати десятиліттями. Є випадки витоку отруйних нафтопродуктів, продуктів горіння у Чорне море, наприклад, під час ситуації, коли «російський військовий корабль» пішов за всім відомим
напрямком. У квітні науковцями було виявлено понад 1000 квадратних кілометрів шару нафтопродуктів на поверхні моря.
«Коли бомба падає, там формується воронка від бомб і тоді змінюється гідрологічний стан у цьому місті та з’являються інші рослини», – каже Іван Русєв.
Страждає від
воєнних дій повітря, яким дихають одесити та мешканці області. Будь-яка ракета несе не лише смерть, вона містить пальне, вибухівку та детонатор. Навіть у випадку знищення відбувається хімічне забруднення атмосфери хімічними сполуками цих компонентів.
З 24 лютого 2022 криміналісти задокументували 61 факт обстрілу військовослужбовцями збройних сил російської федерації об’єктів цивільної та критичної інфраструктури міста Одеси та Одеської області. Здійснено 47 обстрілів ракетною зброєю
повітряного, морського та наземного базування – всього 97 ракет без урахування тих, що були збиті ППО. Були здійснені 2 обстріли шляхом авіаційного бомбардування, 7 обстрілів корабельною артилерією, 5 обстрілів та пошкоджень внаслідок застосування дронів.
Спалювання або утилізація підривом баліститу – твердого ракетного палива на основі нітрату целюлози та нітроефірних розчинників, що часто застосовується у ракетних двигунах військового призначення, супроводжується утворенням ряду
токсичних компонентів (залежно від виду палива, що застосовується у конкретній ракеті), повідомив 20 жовтня на брифінгу заступник начальника головного оперативного управління Генштабу ЗСУ Олексій Громов: СО до 416,2 г/кг; С до 86,4 г/кг; Pb до 6,7 г/кг; PbO до 1,8 г/кг; NО до 161,6 г/кг; NО2 до 2,9 г/кг; СН4 до 55,0 мг/кг; NН3 до 0,3 г/кг; НNО2 до 0,4 г/кг; НСN до 5,2 г/кг.
До цієї суміші додасться суміш продуктів підриву ініціюючих вибухових речовин (які застосовуються для підриву
основної вибухової речовини у ракеті) та самої вибухової речовини бойової частини ракети. Також токсичними є продукти горіння електроніки, якою обладнані ракети.
У реальних умовах продукти вибуху ракети та її палива можуть взаємодіяти між собою, з грунтовими водами, з вологою повітря та киснем. Тому кінцевий хімічний склад продуктів спрацювання ракети буде завжди різним, в залежності від умов, у яких відбувся вибух. Типовими речовинами, які використовуються для детонації, є різні сполуки
свинцю. Як сам свинець, так і його сполуки (такі як PbO, PbO2) є токсичними для організму людини, живих істот, відносяться до високонебезпечних речовин. При потраплянні свинцю в організм він розподіляється між такими органами, як мозок, нирки, печінка та кістки. Ці речовини впливатимуть навіть на ненароджених дітей.
Спеціалісти громадської організації «Екодія» пояснюють, що для деяких боєприпасів можуть
використовуватися дуже токсичні хімічні сполуки, такі як білий фосфор, який при горінні виділяє отруйний газ та призводить до опіків, а за потрапляння в навколишнє середовище отруює ґрунти та воду. Фосфор практично не розчиняється й може десятиліттями зберігатися в солоній морській воді за умов дефіциту кисню.
Так само отруйний вплив воєнні дії мають на ґрунти. Це тема окремої публікації, але варто лише зауважити, що Україна й так мала проблему зі степами, з територіями заплавних
луків, які сьогодні потерпають від ракетних обстрілів.
Залишки від ракет, мін, уламки – це картина майже всієї прибережної зони Одещини. Найінтенсивніше ворог веде обстріли саме по курортним територіям: Затока, Сергіївка, Лузанівка, Білгород-Дністровський, Фонтанка – всі вони мають на своєму тілі вирви від ракет та снарядів, які лікувати доведеться десятиліттями.
Одеське «морько», яке гостинно приймало у себе гостей, зокрема і з росії, сьогодні потерпає від екологічних наслідків
війни, яку вона розв’язала. Точні цифри збитків будуть рахувати після перемоги, але одне відомо – наслідки відчуватимуть ще багато поколінь, яким росія отруює воду, повітря та землю, знищує біорізноманіття та завдає шкоду природі в усіх її проявах.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
