Інфаркти та інсульти – вже не вирок: в Ізмаїлі на базі ДОЛ запрацював новий ангіограф
Інфаркти та інсульти – вже не вирок: в Ізмаїлі на базі ДОЛ запрацював новий ангіограф
Відділення інтервенційної радіології Дунайської обласної лікарні вже шість років «ремонтує неполадки» артеріальних систем, які живлять головні органи людського організму – серце та головниймозок. Вмілі та чуйні руки кардіологів-інтервенціоністів допомогли тисячам пацієнтів уникнути інфарктів та інсультів, або мінімізувати їх наслідки.
На сьогоднішній день Дунайська обласна лікарня, що локально розташована в Ізмаїлі, обслуговує населення чисельністю близько 450 тисяч осіб. І якщо раніше до пацієнтів ДОЛ відносились жителі Ізмаїла, Рені, Кілії, Болграда, Татарбунар (разом із прилеглими селами), то цього року додалися ще Сарата та Арциз.
Завдяки співпраці Міністерстваохорони здоров’я України та Світового банку 19 грудня минулого року лікарня отримала високоточний ангіограф виробництва Philips. Таких апаратів було закуплено лише дев’ять. Двоє отримали Одеська область (Одеса та Ізмаїл), сім були направлені до медзакладів Київської, Дніпропетровської, Львівської, Полтавської, Сумської та Хмельницької областей.
Дозапуску нового обладнання у відділенні було проведено будівельні роботи, які включали ремонт приміщень, налагодження системи енергоживлення, монтаж резервного енергозабезпечення, облаштування електропідстанції.
Журналісткаінтернет-видання «Махала» побувала в оновленому відділенні, де поспілкувалася з його завідувачем Ігорем Почтаренком, а також з генеральним директором ДОЛ Віталієм Гайдуковим.
Перевагинового обладнання
З кінця 2018 року і донедавна фахівці інтервенційного відділення працювали на апараті, випущеному у 2018 році. Термін його експлуатації становив 5 років. За цей період прийшла в непридатність рентгенівська трубка, яка має властивість вигоряти.
«Її треба міняти. Апарат німецький, зурахуванням воєнних дій привезти з Німеччини цей розхідник поки що дуже складно. Але якщо його замінити, обладнання зможе експлуатуватися і надалі. Цей ангіограф первинно було зроблено як пересувний флюорограф, у нього вшита функція коронарографії. Він підходить для травматологічних операцій, оскільки добре «бачить» металеві конструкції, а також для периферичних судин. Цей апарат м’якший, легший і в нього менше дози опромінення. Щоправда, саме через це доводилося довше візуалізувати,масштабувати та уточнювати різні деталі», – розповідає зав. інтервенційним відділенням Ігор Почтаренко.
Нове обладнання було випущено в 2023році, його гарантійний термін становить 10 років. Цей ангіограф стаціонарний, він кріпиться до стелі. Радіаційне навантаження у нього більше, за рахунок чого апарат дає якіснішу візуалізацію.
«Стара апаратура давала навантажувальну дозу на пацієнта вагою не більше 100 кг. А у нас бувають хворі навіть близько 150 кг. Новий апарат дозволяє це навантаження долати, «пробити» масу і дати хорошу візуалізацію під час роботи. Стіл операційний також витримує більше 250 кг, віндинамічний.
Якщо раніше на діагностику витрачалося 14-15 хвилин, а іноді до 30, то тепер достатньо 7-10 хвилин», – пояснює Ігор В’ячеславович.
За допомогою нового ангіографа медики проводять діагностику та лікування серцево-судинної системи. Як і раніше, у ДОЛ надається допомога за пакетами «Інфаркт» та «Інсульт». Коронарографія, балонна ангіоплатика (розширення судин за допомогою балончика, який роздувається), стентування (установка титанового стента на звужену ділянку) – целікувальні процедури, що дозволяють у ранні терміни відновити працездатність серцево-судинної системи, зменшити ступінь інвалідизації хворих.
«У зв’язку із прибуттям великої кількості переселенців навантаження на відділення зросло. Щомісяця проводимо від 35 до 50 операцій, раніше їх було до 30, – каже зав. відділенням. – На сьогоднішній день перебування пацієнта у відділенні займає максимум тиждень. При ранніх надходженнях, тобто до 6 годин після інфаркту, це три доби, до 12годин – 7 діб, понад добу – це 7-10 днів. Після чого люди повертаються до праці, не стають тягарем для родичів, не інвалідизуються, відновлюються за місяць. При інсульті велике значення має час, протягом якого хворий був до нас доставлений. Якщо його везуть відразу, є великий шанс на зцілення».
Функціонал ангіографа виключає необхідність окремого проведення комп’ютерної томографії. Не гаючи дорогоцінного часу, пацієнта укладають на апарат, який чітко показує проблему, це скорочує часдіагностики.
«Інфаркт – це відмирання м’яза через порушення кровопостачання. Тут принцип такий: чим швидше відкриєш артерію, тим швидше м’яз може відновитися. Чим менше проміжних пунктів, тим у хворого більший шанс стати повноцінним членом суспільства», – каже генеральний директор ДОЛ Віталій Гайдуков.
Як працює ангіограф
Працює він за принципом рентгенівського випромінювання. На відміну від порожнинних операцій, розрізи не робляться, наркозу тежнемає. Через крихітний надріз на руці в променеву артерію вводиться тоненький катетер з контрастним барвником – ізотопом йоду. Завдяки контрасту при візуалізації на моніторі кровоносні судини стають чіткими, лікар бачить їх зображення в реальному часі і може оцінити стан. Оперуючий фахівець відразу приймає рішення про те, що потрібно зробити та які розхідники знадобляться зразки інструментів.
«Хворий усвідомості, виконує певні наші команди. Він не відчуває болю. Ми не працюємо у серці, а лише в аорті», – уточнює Ігор В’ячеславович.
Після діагностики інтервенціоніст негайно збирає конструкцію для балонної ангіоплатики і стентування артерій. Вводить матеріали в судину, проштовхуючи катетер до місця призначення. Хід своїх дій відстежує по монітору, що висить перед ним. По завершенні маніпуляцій витягує конструкцію і накладає хворому на руку пов’язку.
Для пацієнтівбезкоштовними є лише послуги, що входять до пакетів «Інсульт» та «Інфаркт»: перебування у стаціонарі, медикаментозна підтримка, оперативне втручання та діагностика. Їх сплачує Національна служба здоров’я України (НСЗУ). Все, що не входить у зазначені пакети, наприклад, інші патології, що відкрилися в ході обстеження, планові операції і т.д., пацієнт оплачує сам.
Інтервенціоністом бути непросто
Сьогодні є окрема спеціалізація «інтервенційного кардіолога», навчанняпроводиться при інституті ім. акад. М.Д. Стражеска. На цю спеціальність йдуть навчатись кардіологи, терапевти, сімейні лікарі. Терміни проходження інтернатури для кожного фахівця різні – у середньому близько півроку. Ще півроку практики знадобиться, щоб навчитися робити діагностичну процедуру. А потім ще рік роботи, щоб самостійно оперувати.
Це дуже тонка маніпуляція. Товщина розхідників не перевищує 2,5 мм, їх довжина – від 1,5 до 2,5 м. Лікар на подовженій дистанції маніпулює пальцями.Все це треба відчувати, потрібний досвід.
«І цьому ніяк не навчитися як тільки біля столу. Є тренажери, але вони дозволяють відпрацювати методики, техніки роботи, послідовність, але саме відчуття під час роботи не передається, його можна отримати тільки в результаті власного досвіду.
Я пам’ятаю, як мене вчили. Дивишся – начебто все зрозуміло, починаєш робити сам, нічого не виходить. І так багато разів. Потім це викликає в тебе якусь злість: чому він може, а я ні?Попросив колегу навчити, він каже: «Дивися і повторюй за мною». Дивлюсь на його руки, як він це робить. Повторив за ним – вийшло», – ділиться Ігор Почтаренко.
У відділенні інтервенційної радіології Дунайської обласної лікарні сьогодні працюють чотири бригади. Це інтервенційні кардіологи Ігор Почтаренко, Нгуєнь Ба Лінь, Антоніна Черчик, Андрій Яковенко; анестезіологи Інна Мукомел, Сергій Антоненков, Людмила Мірошниченко, Вікторія Куріс; операційні сестри Наталія Доманська, КрістинаГлукан, Данієлла Таран, Анна Котеленець; анестезисти Лілія Крянга, Інна Димитрієва, Наталія Ільченко, Анна Кимличенко.
«Працюємо у режимі 24 / 7. На медиках, що знаходяться в рентген-кімнаті, 8-9 кг свинцю плюс одноразовий стерильний спецодяг. Є певне обмеження за кількістю годин перебування у радіаційній зоні – у середньому 2,5 години на добу. Для пацієнта це хвилини. Коли інтервенціоніст свою норму виробляє, бригада змінюється. І так добу через три змінами заходимо і оперуємо»,– розповідає зав. відділенням.
Лікарі, які працюють із пацієнтом, не залишаються на самоті. У сусідній пультовій кімнаті за їхніми діями по моніторах стежать колеги, у разі потреби консультують, підказують.
«Удвохкраще, ніж одному, тому що операція відбувається у режимі реального часу», – каже Ігор В’ячеславович.
Журналістці «Махали» пощастило побувати в пультовій та на власні очі поспостерігати за тим, як відбувається операція зі стентування. Оперував кардіолог-інтервенціоніст Нгуень Ба Лінь. На моніторах були візуалізовані кровоносні судини пацієнтки. Видно було, як артеріями просувався катетер з балоном, який роздмухувався в тих місцях, де потрібно було розсунути стінки судин. За словамиІгоря Почтаренка, його тиск становить до 20 атмосфер (для порівняння, у футбольного м’яча – 3 атмосфери).
У пультовійперебували п’ятеро медиків, які стежили за діями лікаря по моніторах та через вікно. Колеги розмовляли через гучномовець, радилися. Панувала дружня робоча атмосфера. Коли операцію по встановленню трьох стентів було завершено, ті, хто перебував у пультовій, зааплодували колезі.
На сьогоднішній день відділення інтервенційної радіології Дунайської обласної лікарні має все необхідне, щоб якісно рятувати життя людей. Тут є високоточне обладнання та колектив професіоналів, які підтримують одинодного в своїй єдиній меті – зціленні пацієнтів. А з новим апаратом їм це тепер робити простіше та швидше.
