Мешканці села Кислиця на Одещині придбали пікап для свого земляка-морського піхотинця

06.05.2024

Урочисте вручення автівки всією громадою села. Фото: Антоніна Лубченко

Мешканець села Кислиця Саф’янівської громади Ізмаїльського району на Одещині, фермаре за багаторічним стажем Сергій Мокану від початку великої війни боронить країну у складі 88-го окремого батальйону морської піхоти, служить водієм.

Про це розповідає Район.Ізмаїл.

Сергій Петрович на передовій перевозить особовий склад, продукти харчування, зброю та боєприпаси.
Попри велику кількість автівок в автопарку надійної машини, яка б могла долати великі відстані в умовах бездоріжжя і не ламатися, у військових не залишилося. Тому під час телефонного спілкування з активом рідного села Кислиця на чолі з підприємцем Олексієм Шульгою Сергій Петрович на питання про необхідну допомогу розповів про гостру потребу в машині для їхнього військового підрозділу.

Олексій разом з односельцями зібрали посильну суму, проте на придбання «залізного
коня» її бракувало. Вирішили попросити про підтримку Благодійній фонд Урбанських «Придунав’я». Спільними зусиллями замовили та купили за кордоном для бійця повнопривідний пікап Isuzu 3D-Max.

Вручити ключі від автівки Серію вирішили урочисто, під час освітньо-патріотичного заходу у Кислицькому ліцеї, на подвір’ї якого зібралося чимало дітей та дорослих, односельців Сергія Петровича, який цими днями якраз завітав додому у короткотермінову відпустку. Тож, окрім нагрної нагоди
поспілкуватися з добрими знайомими та пригорнути до серця близьких по духу людей, військовий сказав кілька слів і підростаючому поколінню.

Приємним сюрпризом стало і наповнення багажного відділення позашляховика – він був вщент «запакований» коробками з різноманітною їжею та смаколиками для побратимів Сергія Мокану.

З заходу боєць прямісінько вирушив до пункту дислокування. перед відїздом Сергій Петрович поділився з журналісткою Район.Ізмаїл своїми думками:

«Дуже важливо, коли тебе підтримують тут, в тилу. Не стільки ті гроші важливі – їх завжди можна заробити – як відчуття єдності, розуміння того, що про тебе дбають і пам’ятають».

Сергій Мокану звертається до ліцеїстів