На Одещині виявили запаси мінеральних вод
У Болградському районі Одеської області геологи знайшли запаси гіпсу, вапняку, суглинків та мінеральних вод. Всі ці корисні копалини науковці відшукали переважно на території Арцизької громади.
Про це
повідомляє “Бессарабія INFORM” з посиланням на професора кафедри морської геології, гідрогеології, інженерної геології та палеонтології Одеського національного університету ім. І. Мечникова Володимира Кадуріна.
За даними професора, в межах колишнього Арцизького району прояви гіпсу зустрінуті в еоплейстоценових глинах у вигляді включень, загіпсованих
тріщин, лінз, прошарків потужністю 3,2 м із вмістом гіпсу від 10 до 50%, в меншій мірі до 90%, у вигляді друз (мінеральних агрегатів) від 3-5 см до 10-20 см. Перспективи використання гіпсу як сировини цементної невеликі через їх локальне розповсюдження. Доволі цінна розробка гіпсу наявна в прояві на Главанському родовищі вапняків, де гіпс знаходиться в пласті з потужністю 1,5 м.
Окрім того, на території Арцижчини до реально перспективних корисних копалин відносяться вапняки як сировина
для пиляних стінових матеріалів, вапняки як сировина для буту і щебню, пісок будівельний та суглинки як цегельно-черепична сировина. З відкладами нижнього понту (одеські верстви) зв’язані Деленське і Главанське родовища вапняків, як сировини для пиляних стінових матеріалів, які локалізуються у відкладах мілководно-морських фацій, широко розвинутих в північно-західній частині вивченої території. Корисна потужність пластів складає 3,9-4,5 м.
Також в Арцизькій громаді досліджені
Главанське родовище, де виявлені поклади суглинків, а ще Арцизьке родовище із невеликими запасами мінеральних вод.
Начальниця відділу культури та туризму Арцизької міської ради Світлана Дімова детальніше пояснила рівень запасів корисних копалин, які є на території громади.
Вона зауважила, що тут наявні наступні корисні копалини: каміння-черепашник, пісок та глина для виробництва цегли. Біля сіл Кам’янське та Главані знаходяться кар’єри, де видобувався камінь-черепашник. Інший кар’єр
розташований біля міста Арциз. Відповідно до існуючої інформації, міцність пластів вапняку в цих кар’єрах сягає 18-22 м.
Щодо запасів мінеральних вод, то Світлана Дімова конкретизувала, що централізоване водозабезпечення населених пунктів Арцизької ТГ здійснюється за рахунок експлуатації підземних вод сарматських відкладів. Води слабкосолоноваті з мінералізацією 1,2 – 1,4 г/л і зі змістом сірководню до 18 мг/л.
Загальна мінералізація підземних вод Арцизької громади за статистичними
даними складає 1,2 – 2,9 мг/дм3, окисленість – 5-11 мг/дм3. Вміст аміаку коливається в межах – 0,2-5 мг/дм3, заліза – 0,14-1,5 мг/дм3, вміст хлориду – 125-290 мг/дм3, сульфатів – 166-475 мг/дм3, натрію і калію – 570-750 мг/дм3, сірководню – 0,5-3,2 мг/дм3.
«Враховуючи, що доступні джерела води характеризуються високою мінералізацією, вони виходять з розряду кондиційних для цілей питного водопостачання. Але за деякими даними, на території громади є джерела мінеральних вод,
корисних для використання в лікувальних цілях. Точної інформації щодо місцезнаходження таких свердловин немає, та аналіз води для підтвердження даних не проводився», – підкреслила чиновниця.
