“Світлодолинські павучки”: громада Одещини об’єднала зусилля для підтримки військових – історія солідарності

У перші дні повномасштабної війни справжні українці проявили велику силу національного духу та готовності підтримувати своїх захисників на фронті. Зрозумівши, що кожен громадянин може внести свій вклад у перемогу, у невеликому селі Саратської громади розпочалася неймовірна історія солідарності та підтримки військових. Ініціативна група, складена з вправних рук та великого серця, назвала себе “Світлодолинськими павучками” і взялася за плетіннямаскувальних сіток для підтримки фронтовиків. Олена Балабан, ініціаторка проєкту та одна із лідерів “Світлодолинських павучків”, поділилася із журналістами “Бессарабії INFORM” деталями цього неймовірного починання.

Вже понад 135 маскувальних сіток, 600 запальничок з ватних спонжиків та 30 пар в’язаних шкарпеток були виготовлені цією неординарною групою. Щодня, протягом трьох годин в день, 12 самовідданих людей збираються в спеціально обладнаному приміщенні, де працюють надстворенням маскувальних сіток та інших засобів для прикриття та захисту військових на фронті. Іноді вони навіть відмовляються від вихідних, обираючи працювати, коли тільки це необхідно для вирішення термінових замовлень. Щоразу збільшуючи свій виробничий потенціал, вони докладають всіх можливих зусиль для того, щоб надати необхідні засоби військовим на фронті.

“Наша мета полягає в тому, щоб підтримати наших героїв, які борються за нашу свободу. Цей проєкт для нас ставсправжньою місією та способом внести свій вклад у життя наших воїнів на фронті. Кожен вузол, кожна запальничка, кожна пара в’язаних шкарпеток — це не просто виріб, а наш власний шматочок тепла та підтримки для тих, хто ризикує своїми життями заради нашого спокою. Не всі можуть приєднатися до нас постійно через свої робочі обов’язки чи інші зобов’язання, але кожен раз, коли вони приходять, вони приносять неабияку користь та своє унікальне бачення речей“, – зазначає координатор групиОлена.

Ідея з’явилася серед звичайних громадян, які вирішили використатисвої навички та ресурси для допомоги українським військовим. Олена, яка працює вчителем української мови і літератури в місцевій школі, насамперед, сподівалася на підтримку родичів, колег, мешканців та старости села. Почавши з невеликих груп, що об’єднували сусідів та друзів, рух стрімко набирав обертів і поширився на всю громаду. Діяльність жителів села почалася відповідально та плідно, коли вони стали стикатися з реальністю війни, що триває в країні. Історія цієї ініціативи розпочалася зпитання: “Як ми можемо допомогти?”. Запалені ентузіазмом та глибоко відчутним патріотизмом, мешканці почали із відправки продуктів, серед яких особливе місце займали м’ясо, зокрема тушонка, та смаколики. Поступово до цього переліку приєдналися засоби гігієни, одяг (зокрема, нижня білизна, шкарпетки, рукавчики), ковдри, лопати, сокири та інше необхідне спорядження. Команда “Світлодолинські павучки” також взяла участь у благодійному флешмобі «Коробка тепла для Захисника!», мета якої – зібратикоробки із найнеобхіднішими речами для наших захисників та захисниць. Кожен бокс включав в себе зігріваючі речі, особисті гігієнічні засоби, листівки та слова підтримки від мешканців.

Проте, основна ідея виникла, коли з’явився перший запит від родичаОлени, який вирішив стати захисником країни.

“Ми з невісткою вирішили, що треба розпочати цей проєкт, але не мали уявлення, як це робиться, і що для цього потрібно, скільки тканини, яка техніка використовується. Ми хвилювалися, але, все ж таки, впоралися з цим завданням. У цей час, коли кожен день приносить нові випробування, ми вирішили не лише спостерігати, але йдіяти. Плетіння маскувальних сіток – це наш внесок у безпеку наших захисників”, – розповідає жінка.

Діяльність групи розпочалася у Будинку культури, але, завдяки підтримці місцевої громади та влади, їм було надано можливість облаштувати нове, сучасне місце роботи, призначене для виробництва необхідних матеріалів для військових потреб. Дерев’яний каркас для нарізання тканини та плетіння сіток, розроблений чоловіками волонтерок, став справжнім “серцем” проєкту. Цяконструкція дозволяє одночасно працювати від 10 до 15 парам рук, що значно прискорює виробництво. Варто відмітити, що “павучки” плетуть не тільки сітки, а й невеличкі килимочки.

До речі, учасники цього ініціативного руху не обмежуються лише дорослими: діти та підлітки долучаються до плетіння сіток, виявляючи величезний патріотизм та рішучість боротися за незалежність своєї країни. З кожним днем зростала необхідність у допомозі для військових на фронті, тому громадяни всіх вікових категорій та професій об’єднали свої зусилля: одні збирали необхідні матеріали, інші досвідчено в’язали, тоді як треті виявилиактивність у зборі фінансів на закупівлю матеріалів.

“Це дійсно вражає – бачити, як люди об’єднуються в цілісному фронті заради нашої країни. Кожен може зробити свій внесок, і це надихає”, – зауважила Олена.

Згруповані майстрині використовують різні матеріали, включаючи натуральні та вторинні ресурси, для створення маскувальних сіток, які можуть служити для приховання військової техніки та позначення позицій українських сил. Спочатку командазакуповувала бюджетні матеріали на ринку “7 км” (особливим попитом користувалася тканина для підкладки одягу). Поступово учасники приймали від мешканців старі речі та списані сітки зі шкіл та від рибалок.

Завдяки фінансовій підтримці, яка надходить на їхню картку, майстрині придбали рулони тканини спандбод, яка відрізняється високими технічними характеристиками. Ця тканина не тільки термостійка, але й має властивості ідеального маскування за кольором татекстурою.

Допомогу відправляють через волонтера, який колись працював вшколі, а тепер перебуває на службі у воєнкоматі. Саме він не тільки координує та передає вантажі в зону ведення бойових дій, а й є своєрідним ланцюжком, що об’єднує небайдужих людей в селищі.

Важливу роль в діяльності волонтерок відіграють соціальні мережі, зокрема Facebook таInstagram, де жінки активно діляться інформацією про свою діяльність. Сайти стали не лише засобом збору допомоги, але й майданчиком, де військові з інших бригад можуть звертатися за допомогою. Жінки активно збирають гроші на обладнання, рації, теплі речі, засоби гігієни, ліки та солодкі подарунки – смаколики. За допомогою запитів, які надходять черезонлайн-сервіси, були придбані та відправлені різноманітні речі, мед, а також предмети першої необхідності до госпіталей Одеси та Дніпра.

“Кожен з нас, як і кожен українець, серцем бажає миру. Ми розуміємо, що військові жертвують своїм життям, і наша мотивація – це тільки вільне та незалежне майбутнє України. Наша праця – це внесок у велику справу, щоб наша країна могла нарешті насолоджуватися миром та процвітанням. Ми віримо у цю мету і присвячуємо свої зусилля длядосягнення цієї великої перемоги”, – зазначає волонтерка.

А ще нещодавно бійці 15-ї бригади оперативного призначення імені Героя України Богдана Завади висловили свою вдячність, надіславши прапор із автографами. Цей незвичайний подарунок став символом взаємоповаги та солідарності між тими, хто на передовій, та тими, хто плете сіточки на задньомуфронті.

Для того, щоб долучитися до благодійного проєкту тазробити свій внесок, ви можете легко відправити кошти на рахунок волонтерської групи за наступними реквізитами:

Приват Банк: 5168755456840418Монобанк

Група “Світлодолинські павучки” висловлює свою вдячність за кожен внесок та обіцяє надалі ділитися з вами результатами своєї роботи та впливом, який ви робите на життя тих, кому вони допомагають.

Ми разом. Ми сильні. Ми переможемо!