Їхня третя війна: історія сім’ї шахтарів з-під Бахмута, яка переїхала в Ренійську громаду

Сім’я Василенків приїхала до Рені навесні 2022 року з шахтарського містечка Білозерське, що за сто кілометрів від Донецька. Олександр Василенко 40 років спускався під землю, гарував у забоях. Його дружина Герта Олександрівна тягала вагонетки з вугіллям ще до заміжжя. З літнім подружжям приїхав їхній син Сергій: він пропрацював у шахтах 25 років, після стресу захворів на діабет, розвинулася гангрена, втратив ногу.

Залізні люди

Для подружжя, яке позаторіквідзначило «залізне весілля» (65 років спільного життя), це — третя війна. 

— Пережили Другу світову, нам було по чотири роки, — розповідає Герта Олександрівна. — Бачили війну в Абхазії, на батьківщині чоловіка, де жили родичі, — довелося їх забирати до себе, на Донбас. І ось — знову війна. У квітні 2022-го останньоюмаршруткою ми поїхали з Білозерського, кинувши все.   

2023 рік став важким: Сергій «воює» зі своїм цукровим діабетом, Олександр Олексійович у свої 85 впав і зламав ногу, зараз насилу пересувається з милицею. У Герти Олександрівни стався другий інсульт.

Поцікавилася,чому сім’я не звертається до соціальної служби? Соціальний працівник може, наприклад, зробити прибирання, сходити в магазин.

Ця пропозиція Герту Олександрівну навіть трохи образила:

— Як це? Стороння людина робитиме в нас прибирання? Не треба, ми самісправляємося. 

— А я по магазинах і аптеках їжджу, — став на захист своєї «вахти» Сергій. 

І справді, на візку з ручним керуванням Сергій носиться вулицями міста з неймовірною швидкістю — шумахер! Якщо десь немає пандуса, або є, але незручний, колишнього шахтаря це не зупиняє: він відв’язує милиці й далі слідує пішою ходою «на трьох ногах». 

— Днями Сергій нездужав, то я сама похліб сходила, — продовжує господиня. — До магазину, щоправда, шість передихів зробила. А ви знаєте, ще люди допомагають. Нещодавно в магазині чоловік підхопив мої покупки й доніс просто до дверей. Хоча йому зовсім не по дорозі було.

Допомога для переселенців у Ренійській громаді

У Ренійській громаді коштом місцевого бюджету працює Центр надання соціальнихпослуг (адреса: м. Рені, вул. Паркова, 13). Крім цього, є стаціонарне відділення для проживання самотніх громадян похилого віку, сьогодні там живуть під наглядом персоналу три переселенці.

Хотілося б «пустити коріння»

Доміста Рені подружжя Василенків приїхало тому, що тут живе їхня донька, вона працює в порту. Обтяжувати її сім’ю не хотіли. Знайшли двушку в хрущовці. 

— Спасибі господині, пустила просто так, ми платимо тільки за комунальні послуги, — каже Сергій.  

— Зате нещодавноприйшла платіжка з Білозерського: 5 тисяч гривень за опалення квартири, — каже Герта Олександрівна. — Не думаю, що опалення було — від вогкості вже всі стіни почорніли. Але ми змушені платити, бо, кажуть, на боржників комунальники подають до суду — і за рішенням суду можуть бути заблоковані пенсійні картки.

Юридична допомога для ВПО в Ренійській громаді

Протягом 2023 року до Ренійського бюроправової допомоги звернулися близько сорока переселенців. Комусь була потрібна консультація, хтось отримував вторинну допомогу: юристи допомагали писати заяви до суду. Переважно питання стосувалися відновлення втрачених документів.

Юридична допомога надається безоплатно за адресою: м.Рені, вул. 28 Червня, 125, тел.: (04840) 4-02-71. Телефон гарячої лінії: (0800) 213-103. Щосереди, з 9.30 до 10.30, юристи ведуть прийом громадян у Ренійській міськраді (другий поверх). 

— У Білозерському жити неможливо, до Бахмута по прямій 50 кілометрів,постійно бомблять, — продовжує Герта Олександрівна. — Наш будинок ще цілий, але інфраструктура міста напівзруйнована: вода подається на годину-півтори на тиждень, і то тільки до третього поверху. Коли все буде відновлено?

Як варіант — залишитися в Рені, але в пенсіонерів немає накопичень на купівлю квартири.

— Якби житло було своє, ми могли б поступово обживатися — робити ремонт, купувати якісь меблі. Але коли немає своєї квартири, як «пускати коріння»? —каже Сергій.

Тут лікарі приходять додому

Медобслуговуванням у Ренійській громаді сім’я шахтарів приємно здивована.

— Уявляєте, хірург Олександр Сирота, коли чоловік лежав у гіпсі, приходив додому, — розповідає Герта Олександрівна. — Лікар звернувувагу на мої набряклі ноги, запитав, що приймаю. А мені курс лікування ще п’ять років тому призначив терапевт у Білозерському. Ренійський хірург сказав, що мої таблетки тільки провокують набряки, і призначив інше лікування. У результаті набряклість пішла. Олександр Віталійович — лікар від Бога! Але через переживання в мене стався інсульт. «Швидка» хотіла везти в Ізмаїл у лікарню, але я відмовилася — як залишу лежачого чоловіка і сина-інваліда? Тут же прийшла сімейний лікар Домнікія Козоріз,зробила призначення. Знаєте, ми у себе на батьківщині викликали сімейного лікаря додому — досі чекаємо. У Рені — зовсім інша справа, медичне обслуговування на хорошому рівні. Медсестра приходила робити крапельниці та уколи. Єдина проблема — дуже дорогі медикаменти. Але завдяки тому, що отримуємовід держави по дві тисячі на пенсіонера і три на Сергія як інваліда, поки що нам вистачає.

— Дуже допомагала гуманітарна допомога, — каже Сергій. — Тільки останні три місяці вже не видають, а до цього ми отримували продуктові набори щомісяця. Макаронів було стільки, що ділилися із сусідами, — вони в нас чудові люди! Але все одно сумуємо за домом, часто згадуємо, як у Білозерському святкували День шахтаря і співали пісню: «Що ти знаєш про сонце, якщо в шахті ти не був…» 

Медичне обслуговування

ВПО можуть укласти декларацію з будь-яким сімейним лікарем Ренійської громади. І навіть без відсутності такої медична допомога буде надана. Запис на прийом до сімейного лікаря за телефоном (04840) 4-10-00.

Гуманітарнадопомога

З перших днів широкомасштабної війни Ренійська громада отримувала великі обсяги гуманітарних вантажів від примарії та волонтерів міста Ісакча (Румунія). World central kitchen доставила переселенцям 8984 продуктових набори, це понад 100 тонн. Допомогу надавали й інші організації. В останні п’ять місяців гуманітарних вантажів не було, запаси вичерпалися.

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключноювідповідальністю видання «Одеське життя» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

Актуальна інформація ЗА Одесу у нашому Telegram каналі! Новини, фоторепортажі та історични факти про Одесу.