З Одеси до Антарктиди відправилася перша експедиція на першому українському криголамі
Корабель «Ноосфера» вирушив з Одеси в Антарктиду під українським прапором. Він попрямує до станції «Академік Вернадський». Повезе зміну полярників, необхідні вантажі та вакцину від COVID-19. А дорогою розпочне ґрунтовні наукові дослідження з вивчення світового океану.
Про це 28 січня йдеться в сюжеті ТСН.19:30.
На облавок «Ноосфера» приймає останній вантаж. Флагман науково-дослідного флоту України виходить в перший експедиційний рейс до антарктичної української станції «Академік Вернадський». Але доправлення вантажу – лише частина місії. Вчені розпочинають серйозні наукові дослідження з вивчення світового океану.
«Ми — не просто вантажівка, яка везе продовольство для «Вернадського». Ми паралельно купу-купу-купу справ робитимемо. Вже ваші вчені натягнули свої кабелі та свої лептопики розставили», — каже старший механік криголаму «Ноосфера» Андріс Кубулінч.
«Дівчата у складі наукової команди у нас будуть. Біологині. У нас є дівчата, які займаються вивченням хвостиків китів», — розповідає прессекретарка Національного антарктичного центру Олена Марушевська.
Національний антарктичний центр
Попереду – шлях довжиною у 10 тисяч миль у неперебачуваних та інколи надскладних умовах.
Команда у кораблі впевнена. Кажуть, здолає шторми й кригу. «Ноосфера» пройшла повне технічне обслуговування: перевірку двигунів, кермувального обладнання, усіх систем та вузлів. Так само надійний – й екіпаж.
Торік криголам придбав Національний антарктичний центр України за п’ять мільйонів доларів. Він звався «Джеймс Кларк Росс» і належав Великій Британії. Тепер отримав нове ім’я «Ноосфера» і став першим за роки Незалежності українським криголамом.
«20 років ми повністю залежали від фрахту іноземного судна. Судно є своє, судно такого класу, для якого будь-яка льдова, яка є в районі «Вернадського», не є проблемою. Тобто в житті української Антарктиди настає повністю нова епоха», — зазначив директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.
Спеціалізоване науково-дослідне океанографічне судно може взяти на облавок одночасно пів сотні науковців — біологів, метеорологів, океанографів, гідрохіміків. І їх стільки й буде, але вже в наступних експедиціях, обіцяє керівник.
«Судно здатне забезпечити наукові роботи на глибинах до 8 кілометрів, а це означає, що нам тепер доступний практично весь світовий океан», — сказав Євген Дикий.
Дорогою від Одеси до Антарктики працюватимуть вчені радіо-астрономічного інституту. Вони, зокрема, вивчатимуть морські хвилі за допомогою радіозондування. Окремо – в районах з найвищою грозовою активністю досліджуватимуть грозові фронти.
