Замість сміття — сакури. Як на Одещині очільниця громади об’єднала мешканців заради змін
У Японському саду все до ладу: висаджені сакури, є невеликий ставок, місце для медитацій та будиночок для чайних церемоній. Цей парк не десь за кордоном, а в Україні — у містечку Доброслав на Одещині. До цієї краси на місці саду був смітник. Та голова громади Людмила Прокопечко зуміла перетворити сміття на оазу і надихнула мешканців до змін й надалі.
ШоТам поговорили з Людмилою про те, як їй вдається вибудовувати довірливі стосунки з місцевими жителями і як завдяки активній позиції мешканці громади змогли одразу включитися у допомогу військовим після 24 лютого.
Коли у 2015 році Людмила Прокопечко прийшла на посаду у Комінтернівську селищну раду, стан територій був складний.
«Тут була просто неймовірнакількість смітників. Так, не було нормальних доріг, тротуарів, освітлення і нормальної води, але це, напевно, мене не так вразило, як сміття», — пригадує Людмила Прокопечко.
Стихійних сміттєзвалищ були десятки й деяким було понад 10 років. Людмила каже, вирішили прибрати всі смітники, але щоб вони знову не утворювалися, на їхніх місцях зробили зони відпочинку — парки та сквери.
Японський сад у Доброславі на Одещині. Фото із соцмереж героїні
Грошей на розвиток у бюджеті не було, тож команда селищної ради робила все сама. Людмила пригадує, 13 людей виходили з лопатами іграблями й прибирали. Звісно, закликали до роботи й місцевих жителів, та не всі вірили у те, що з цієї ідеї щось вийде. Після першого вдалого результату — парку, який назвали «Лісова пісня», люди почали активніше включатися у допомогу.
У 2016 році селище Комінтерново перейменували на Доброслав — і тепер воно привертає увагу туристів з усієї України. Людмилу Прокопечко після реформи децентралізації у 2020 році обрали головою і зміни у громадіпродовжилися.
За 8 років у Доброславі з’явилося ще десяток тематичних парків — присвячений закоханим, художнику Сальвадору Далі, болгарській культурі, уже згаданий Японський сад тощо. Мешканці — доєднуються.
«Коли треба зробити щось важливе і ми знаємо, що можемо зробити це самі, то я просто звертаюсь до громади, щоб нас підтримали. І люди відгукуються», — каже голова громади.
Саме така активна позиція жителів допомогла швидко зібратися на початку повномасштабного вторгнення, а також те, що громада почала підтримувати військо ще з 2014 року.
«Вся команда працює, ніхто не виїхав. Мені було приємно, що я не залишилася одна. Ми працювали день і ніч без вихідних на початку вторгнення. Хто не мав свого житла у Доброславі, то ночував у актовій залі селищної ради», — розповідає Людмила.
Щодня годували тисячу військових, облаштовували блокпости — все працювало як годинник. Підтримка війська продовжується, щотижня з Доброслава виїжджає волонтерська допомога, зібрана людьми:
«У нас в музеї висять прапори всіх бригад, яким ми допомагаємо — їх дуже багато. І потрібно, щоб це робили всі, щоб відчували: не можуть одні воювати, а інші взагалі бути далекими».
У квітні 2024 року в Доброславі висадили каштанову алею, щоб вшанувати пам’ять про мешканців громади, які загинули в російсько-українській війні. Людмила каже, допомогти прийшло майже 100 людей, і саме жителі купили саджанці каштанів.
Місцеві висаджують алею з каштанами, які придбали за власні кошти. Фото із соцмереж героїні
«Для громади дуже важливі корисні справи. Бо це для них, вони тут господарі. Тож долучаються доактивностей, та не лише до якоїсь роботи, а й постійно збирають допомогу для військових», — каже Людмила Прокопечко.
Залучають і школярів: проводять ярмарки й зароблені кошти передають військовим. Також у громаді разом із військовим оркестром проводять мистецький проєкт «Від колиски до звитяги», що покликаний розповісти дітям про героїв українського війська.
Концерт у межах проєкту «Від колиски до звитяги» у Доброславі. Фото із соцмереж героїні
Дбають у Доброславі і про ветеранів, у містечку відкрили Veteran Hub. Тож тепер з військовими працюютьпсихологи, юристи. Віталій воював ще з 2014 року, зараз проходить реабілітацію, каже, люди, які приходять з війни, відчувають себе відчуженими. Та чоловік здивований, що у Доброславі так підтримують ветеранів: «Це дуже приємно, я відчув, що ми робимо одну справу».
Віталій згадує, що Людмила була першою, хто зустрів його в громаді:
«Вона не просто заховалася десь в кабінеті, а якраз найпершапідійшла до мене і запитала: як справи? Як ви себе почуваєте? Може, вам чимось допомогти?», — розповідає військовий.
Крім того, що треба справлятися із викликами війни, допомагати фронту і забезпечувати стабільну роботу, каже Людмила, треба й розвивати громаду, думати про майбутнє. Саме тому багато працюють з міжнародними партнерами, пишуть грантові заявки.
«Я часто буваю на форумах чи увідрядженнях за кордоном. Тому що там народжуються нові контакти й нові друзі, які потім уже допомагають нашій громаді», — каже Людмила Прокопечко.
Людмила Прокопечко з Габліелем Абрагамом, керівником ПроєктуUSAID «ГОВЕРЛА». Фото надали в Проєкті USAID «ГОВЕРЛА»
Одним з партнерів громади є Проєкт USAID «ГОВЕРЛА», що допомагає місцевим органам самоврядування працювати ефективніше. За цим напрямком мають багато ідей, які вже втілюються в життя. Наприклад, просторовий план громади, проєкт по енергозбереженню, у результаті якого Доброславська громада отримала потужні генератори. Також завдяки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» у Доброславі тепер єекскаватор, контейнери для роздільного збору сміття, компостери.
Процес висадження Алеї дружби у Доброславі. Фото надали в Проєкті USAID «ГОВЕРЛА»
Молодьгромади проходить стажування і створює молодіжні простори, у ЦНАПі тепер є необхідна техніка, а пожежна команда оснащена одягом та інвентарем. Очільниця каже, наразі ще працюють над проєктом по безбар’єрності на соціальних об’єктах.
Тренінг для молоді пройшов у місцевому Veteran Hub. Фото із соцмереж героїні
Людмила вважає, що для лідерки громади важливо бути патріоткою своєї держави:
«Треба вірити в те, що робиш, мати величезне бажання й енергію, і вміти вести за собою. Коли ти сам гориш своєю ідеєю, то можеш запалити й інших. Тому люди довірятимуть», — каже Людмила.
