Жінка з Одещини відзначила 95-річчя та поділилась спогадами
Катерина Карнафель жителька села Нагірне, що у Подільському районі, відзначила 95-й День народження.
Про це йдеться на фейсбук-сторінці громади.
Село Нагірне в післявоєнні роки почали заселяти переселенці. І серед сотень цих людей була і Катерина
Стефанівна. Народилася вона на Івано-Франківщині в Коломийському районі.
«Сюди, на Окнянщину, тоді приїхало багато люду, – каже Катерина Стефанівна. – Через певний час багато поїхали назад, а я залишилася, і моя рідня також. Тепер на сільському кладовищі уже майже всі – живими залишилися наші діти, онуки. Бо крім тих, що померли, багато виїхали в пошуках кращої долі.
А ще був один такий випадок.
«Була я вже заміжньою і чекала першу дитину, – продовжує розповідь Катерина Стефанівна. Поїхали якось з чоловіком у
місто продавати харчі. А рік був голодним, небезпека чаїлась кругом. Приїхавши на місце, я запитала в мужчини (гарно вбраного), який проходимо повз, де тут базар. І він погодився показати. А мій чоловік залишився на місці, чекати мого повернення. Йдемо ми з тим мужиком, він мовчить і ми все далі відходимо від людей, ніби вже на околицю вийшли. Я злякалася… А в цей час біля мого чоловіка зупинилися дві жінки й голосно так промовили: «О, завтра свіжа ковбаса буде» і подивилися в сторону, де ми
йшли. В результаті, мене догнали та повернули назад. Як виявилося, той чолов’яга торгував на базарі ковбасою, а робив її з чого прийдеться, не гребував і людським м’ясом».
У Нагірному досить впливова молитовна громада п’ятидесятників, якій допомагають з-за океану. А онука бабусі Катерини вже довгий час живе в Америці, служить Богу і шанує свою сім’ю, в якій виховується 5 діток.
«Я також, це було давно, хотіла виїхати до Америки, навіть на співбесіду їздила
до Москви, але, мабуть, долею назначено жити мені в Україні. Тут мої батьки похоронені, тут живе моя донька та онуки, тут і я спочину».
З діток, яких народила і виховала Катерина Стефанівна поряд з матір’ю є тільки найстарша – Ганна. Має бабуся 9 онуків, 9 правнуків і 6 праправнуків.
«Мама живе біля мене, – каже Ганна Іванівна, – без догляду не залишається. Як ще мала трохи здоров’я все намагалася допомогти, бо не звикла сидіти без діла».
«Я щиро вдячна
вам за відвідини, за привітання, за те, що приїхали до мене і бажаю кожному прожити гарного віка і багато щасливих років», – каже Катерина Стефанівна.
