Зелений рай у місті: в Арцизі ландшафтний дизайнер створив ботанічний сад у власній садибі

Серед міського гамору, коли кожна мить насичена швидким ритмом життя, існують люди, які знаходять спокій у найпростіших речах – розмові з природою. Анатолій Колосов – один із таких людей. З дитинства він обожнював рослини, а зараз створює витончений ботанічний сад у власній садибі, яку отримав у спадок від батьків. Анатолій, зробив свою садибу одним з найпопулярніших місць в Арцизі. До нього приходять цілими групами, щоб подивитись на рідкісні для Бессарабії рослини, поспілкуватися і
відпочити в зеленому раю, який дає спокій і тишу. Розповідаємо, як в посушливій Бессарабії розквітнув унікальний сад гостинного господаря, який присвятив рослинам своє життя.

До заснування власного ботанічного проєкту у батьківській садибі Анатолій працював у галузі ландшафтного дизайну понад 30 років. Він долучався до створення понад 300 садів і декількох парків, на Одещині за його проєктами побудували два аквапарки.

Дизайнер часто навідувався до батьків в
Арциз і інколи давав поради щодо створення саду на доволі просторій присадибній ділянці рідного дому. Але батьки пана Анатолія мали більш традиційне уявлення про сад – надавали перевагу не рідкісним екзотичним рослинам, а чисельним фруктовим деревам та виноградним кущам столових сортів.

Бессарабську культуру та її історію власник втілив у різних куточках саду

«Лише
коли батьки померли, і я став повноправним власником родинної садиби в Арцизі, то почав розбивати тут власний райський куточок. Для себе, для своєї насолоди. Тоді я не знав, що невдовзі моя садиба приверне увагу суспільства і стане місцем паломництва туристів.

Спочатку просилися на екскурсію жителі Арцизу, а потім до мене почали приїздити цілими туристичними групами з усієї Бессарабії, і навіть з-за кордону.

А від
початку повномасштабного вторгнення уваги ще більше. Можливо, тому що природа лікує і заспокоює, а саме це зараз необхідно людям», – розповідає Анатолій.

Анатолій Колосов

З дитинства в мене була тяга до яскравих фарб та усього красивого

Анатолій Колосов народився в Арцизі в родині вчительки літератури та працівника розплідника. Від матері
взяв любов до книг, а від батька – до рослин. В дитинстві він часто спілкувався з друзями родини, лісотехніками й дендрологами. Батьки неодноразово возили сина в розкішні парки колишнього радянського союзу в Ленінграді та Гатчино. Вже підлітком Анатолій вирішив працювати дизайнером.

 «З дитинства в мене була тяга до яскравих фарб та усього красивого, я умів гармонійно
розставляти предмети, гарно малювати.

Не рідко дивував свою маму, тому що вона могла прийти з роботи, а я змінив штори, бо колір попередніх мені не подобався, або я міг розбити щось з посуду і довго розглядати уламки…

З батьками ми часто виходили на луг, гуляли, спостерігали за рослинами, обговорювали свої спостереження, тому я вважаю, що саме батьки заклали в мене любов до рослинного світу», – розповідає
Анатолій.

Залишив зручний офіс та високооплачувану роботу, щоб будувати сади й парки

Після школи Анатолій закінчив Одеський інститут водного транспорту, став кандидатом економічних наук, влаштувався в Академію наук і почав писати докторську дисертацію. Але раптом він наважився залишити зручний офіс і недописану «докторську» заради улюбленої справи. Так економіст став ландшафтним дизайнером. 

Теоретичних
знань в цій галузі в нього вже було достатньо, хотілось чимскоріше втілити їх на практиці. Першим замовленням була розбудова приватного саду. Клієнт був приємно вражений, і поступово Анатолій почав виконувати цілу низку замовлень для найзаможніших людей Одеси. Проте, як він сам стверджує, ніколи не відмовляв у допомозі тим, кому було насправді не по кишені оплатити його послуги, та міг безоплатно виконати роботу для літніх людей в рідних краях. 

«Я потоваришував з працівниками
Микитського ботанічного саду міста Ялта, Кишинівського, Київського та Одеського ботанічних садів, які ділилися зі мною безцінним досвідом. Постійно вчився, щоб ставати кращим у своїй професії», – пригадує Анатолій.

Вежа в середньовічному стилі прикрашена гербом Бессарабії вписується в загальну концепцію саду

«Моя робота схожа на диригентство»

Анатолію довелось багато попрацювати над розчищенням території перш ніж розбити сад своєї мрії. Він вже давно живе на два міста – декілька днів в одеській квартирі,  декілька – в арцизькій садибі. Сад вимагає постійної уваги.

Анатолій
відчуває, що старіє, але каже, що сад, який з кожним роком розростається, компенсує йому хвороби своєю красою. Говорить, що вдихаючи аромати хвойних дерев лікується не лише його організм, а й душа. У садибі ростуть дерева з різних куточків світу. Це, наприклад, ліванський кедр «Патріарх», який власник посадив близько 40 років тому. Сьогодні діаметр нижніх гілок дерева сягає 12 метрів. Це дерево переважно росте на берегах Середземномор’я, в горах Африки та на півдні Туреччини.
Або «Аризонський кипарис» – завезений до України з Північної Америки, а в Бессарабії був вперше посаджений саме в Арцизький садибі.

Сад грає яскравими барвами в усі пори року

Там же ростуть піцундсь’ка сосна з берегів Середземного моря й Кавказу, іспанська та грецька піхти, хвойне дерево гінко білобо, яке
вважається найдавнішим деревом на Землі, та інші. Звичайно ж дерева підбирають з урахуванням мінерального складу українських ґрунтів, кліматичних умов і багатьох інших особливостей.

Найстаріше хвойне дерево на планеті гінко білобо

«Я схожий на диригента, який має керувати оркестром, оскільки сад змінюється кожного дня. Вранці він один, а ввечері вже
зовсім інший. Так само в різні пори року.

Сад – це живий організм, який потребує лікування, коли йому погано. Тому, коли дерева сильно розростаються і починають заважати одне одному, я, як хірург, обираю дерево, яке слід прибрати, щоб інші дерева себе почували добре.

Напевно у своєму заповіті розпишу інструкцію з правильного догляду за моїм садом», – жартує Анатолій.

В садибі можна не тільки подивитись на рідкісні рослини, а й побачити історію Бессарабії та її архітектуру. Історичні артефакти Анатолій збирав довгими роками і вбудував у свій ботанічний сад. Його робота і зусилля – примноження краси світу власними руками.

Альтанка
посередині саду, побудована в стилі бессарабської кузні, вміщує безліч артефактів з минулого Бессарабії